Блог вирішених випадків та корисної правової інформації

Історія з Іриною

Рік тому до мене звернулася Інна, дуже гарна дівчина, яка виховує сама двох діток, її колишній чоловік закидав її позовами.

Суть першого позову була в тому, що колишній чоловік вимагає компенсацію за зруйнований будинок, де він сам обрізав світло та опалення, діти взимку залишилися в нереально важких умовах, другий позов стосувався втрати права проживання, у третьому позові екс-чоловік просив повернути гроші за ноутбук, який подарував молодшій дитині, тобто просив розділ кредитних зобов’язань.

Інну було зламано і придушено судовими позовами, а також морально, я взялася за її справу за пільговою ціною, оскільки вона працювала реалізатором на ринку. Ми рік судилися з першого та третього питання, колишній чоловік, вчасно зрозумів, що до справи включився добрий адвокат у Києві і сам відкликав позовні заяви))

З другого питання, позов про втрату права проживання довелося поборотися. Ірпінський суд (суддя Кухленко) без нас виносить незаконне заочне рішення, визнав дітей та Інну такими, що втратили право проживання на тій підставі, що колишня дружина не є членом сім’ї та не має права проживати у будинку, а також відсутності за місцем реєстрації більше одного року.

Це рішення є незаконним через те, що в силу ст.156 ЖК України, якщо власник житла незмінний, то члени його сім’ї мають права проживання, незалежно від розірвання шлюбу. Також суд не взяв до уваги той факт, що Інна з дітьми з’їхала і не проживає більше року, бо сам Позивач унеможливив умови життя — відключив усі комунікації, тобто була поважна причина, внаслідок якої втрата права проживання неможлива.

Я заперечила заочне рішення до апеляційного суду Київської області і слава Богу колегія суддів була адекватна, ухвалила нове рішення, відмовивши в позові колишнього чоловіка.

Так приємно робити свою роботу, коли ти бачиш справедливість та смисл.

Виїзд за кордон неповнолітньої дитини

Виїзд за кордон неповнолітньої дитини без нотаріальної згоди одного з батьків.

Що ж робити, коли взаємини батьків впливають на дітей, як правило, після розлучення, сам не усвідомлюючи того, маленька людина стає предметом маніпуляцій одного з батьків.

Так у справі моїй клієнтці, її колишній чоловік, не давав нотаріальну згоду на виїзд за кордон без його супроводу спільній трирічній маленькій доньці.

Перше, що потрібно у такій справі, це довести, що чоловік чи дружина не дають дозволу на виїзд дитини за кордон, для цього потрібно вислати пропозицію з конкретною датою та часом, з’явиться до нотаріальної контори. При неявці додати до позову чек та листа про відправку.

Друге, це звернутися до суду з позовом про виїзд за кордон неповнолітньої дитини без супроводу батька чи матері, в позові обов’язково вказати конкретні країни та термін перебування, тож ви просите тимчасовий виїзд. Також бажано подати довідки про здоров’я дитини, що перельоти не протипоказані, якщо дитина на вашому змісті є доказом цього факту.

У цій справі позов нам задовольнили частково, не задовольнили Таїланд і Швейцарію, суддя порахувала, що довгий переліт для маленької дитини, та й зате на нас чекає Болгарія, Туреччина, Іспанія та Італія.

Також адвокат може покласти всі витрати на суд на принципового батька, який необґрунтовано не давав дозволу на виїзд. У нашому випадку суд стягнув усі витрати на юридичну допомогу адвоката з відповідача.

Тільки послуги адвоката може бути покладено відповідача, послуги юриста не входять у поняття судових витрат. Добре, коли все добре закінчується)))

Сьогодні винесли чергове позитивне рішення

Сьогодні винесли чергове позитивне рішення, розірвали бідний Приват Банк.

Мій друг оформив картку Приват банк, на карті стояв рядків дії до 2011 року, картка повторно не видавалася, але залишався борг у районі 6 000 грн., з якого банк накрутив відсотки та штрафні санкції 27 000 грн. Складність полягала в тому, що на розрахунковий рахунок приходили невеликі суми погашення і переривали термін позовної давності, ну я довела, що незрозуміло хтось погашав, і мій клієнт своїми діями не підтверджував правомірність такого поповнення, а отже термін позовної давності банк пропустив.

Позов задовольнили за строками позовної давності повному обсязі.

І так, що ж може зробити юрист, якщо людина дійсно повинна банку!?

І так, що може зробити юрист, якщо людина і справді винен банку, і банк подає до суду на стягнення суми і ще арешт майна.

Перше, що може зробити хороший юрист – це перевірити суму нарахованої заборгованості щодо відповідності, а також щодо строків позовної давності.

Друге, — це затягнути якнайдовше термін розгляду справи, та може комусь це здасться «зловживанням» правами, але моя феміда завжди на боці моїх клієнтів.

Третє — при реалізації майна, якщо банк заявляє про продаж іпотечного майна, перевірити ціну, оскаржити ціну, змусити банк дати реальну ринкову експертну оцінку.

Четверте, – перерахувати штрафні санкції, як правило, у банку завжди в цій частині завищені очікування, також можливо надати докази та написати заяву про зменшення неустойки на підставі ст. 551 Цивільного кодексу України.

П’яте — закрити виконавче провадження на підставі оскарження рішення.

Отже, у моїй справі, у березні цього року до мене звернулася жінка, суд виніс заочне рішення без неї, продають квартиру з торгів, найскладніше було в тому, що жінка, а вірніше її нинішній юрист, пропустив термін оскарження рішення, а поважних причин немає для поновлення. Вивчивши матеріали справи, я побачила, що частковий власник квартири її син, якого не уявляв «горе юрист», подала апеляцію від нього, що порушено його права.

У справі заявила про часткову пропуску строків позовної давності за деякими зобов’язаннями, також суд при винесенні рішення вийшов за рамки того, що просив банк, тобто виніс рішення не про те, що просив банк, чим грубо порушив норми процесуального права, ну найголовніше експертна оцінка, її банк приніс торішню, сподіваючись оцінити. 6 місяців попросила призначити експертизу через суд, що розтягне строки ще на півроку.

Також мною у виконавчій службі було закрито виконавче провадження, продаж квартири зупинено на підставі того, що рішення першої інстанції скасовано і справу в апеляції.

Взагалі бідний, бідний КБ «Родовід Банк», сподіваюся вони не дуже засмутилися, бо я можу, що ще придумати)))

Приємно, коли із ситуації нуль, виходить розкрутити таку цікаву справу.

Справедливі судді бувають за хорошого адвоката, який їм не дає прийняти незаконне рішення))

Розірвання шлюбу з Кримською, Луганською чи Донецькою пропискою.

Ви з Донецької, Луганської області чи може з АР Крим і ви зацікавлені у розірванні шлюбу?

Ви з тих міст, які знаходяться поза контролем України в АРК чи АТО і не знаєте як оформити розлучення?

У вас є статус переселенця, і немає можливості звернутися до суду за своїм місцем прописки чи реєстрації своєї «половинки» в АРК, Донецькій чи Луганській області?

Ви хочете розлучитись, але не знаєте, як це зробити, бо в Луганську та Донецьку не працюють українські суди?

Однак для багатьох людей актуальним є питання, що робити зі справами пов’язані з Кримом та окупованою Донецькою та Луганською області, а саме яка процедура розірвання шлюбу, чи можна розлучитися з донецькою, луганською та кримською пропискою у Києві.

Слід наголосити, що рішення місцевих судів в АРК, «ЛНР» та «ДНР» не мають юридичної сили. Такі рішення не визнаються в жодній цивілізованій державі світу, навіть російськими органами влади. Том мешканці Луганська та Донецька, АРК Крим розривають шлюб у рамках правового поля України.

Порядок звернення до суду громадян пов’язаних із реєстрацією в АКР Крим регулює стаття 12 ЗУ «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»

«Справи, що підсудні місцевим загальним судам, розташованим на окупованих територіях, розглядаються місцевими загальними судами міста Києва, які визначаються Апеляційним судом міста Києва. Нагадаємо, що місцеві загальні суди як суди першої інстанції розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення».

Отже, позови пов’язані з підсудністю АРК Крим можна розглянути у Києві, однак такий позов у відповідній формі заявляється через Апеляційний суд м. Києва. На моєму рахунку є справи, які були оперативно розглянуті Печерським та Голосіївським судом м. Києва. за розподілом Апеляційного суду.

Щодо розірвання шлюбу з Донецькою та Луганською пропискою. Підсудність окупованих судів Донецької та Луганської області визначається згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14.

У даному випадку на сайті Судова влада України зазначена підсудність Донецьких та Луганських судів, проте такий суд зазвичай знаходиться у Донецькій та Луганських областях, такі, що підконтрольні Україні.

У такому разі я пропоную клієнтам провести засідання про розірвання шлюбу в м. Києві в режимі відео конференції, яка відбувається в наступному порядку ми подаємо позов про розірвання шлюбу за підсудністю, який знаходиться за межами Києва і просимо зв’язатися з суддею через відео конференцію, яка проходитиме у спеціально облаштованому місці в будь-якому суді.

Так, у справі за позовом, яким підсудним був Дзержинський районний суд Донецької області, я як адвокат у сімейних справах підготувала клопотання про розгляд справи про розірвання шлюбу в режимі відеоконференції у Шевченківському районному суді м. Києва.

Щодо повідомлення іншої сторони про судовий процес суди намагаються вирішити шляхом розміщення тексту повісток у мережі Інтернет на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі оголошень відповідного суду.

Наприклад, можна знайти тут: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38814961

Позбавлення батьківських прав.

Так, згідно із ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батька можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншої установи охорони здоров’я без поважної причини та протягом шести місяців не виявляли по відношенню до неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками чи наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебрацтва та бродяжництва;

6) засуджені за скоєння навмисного злочину щодо дитини.

Розглянемо найпоширенішу ситуацію мати чи батько ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини.

Під ухиленням батьків від виконання своїх обов’язків, як роз’яснив Верховний суд України, маються на увазі такі факти:

– не дбають про фізичний та духовний розвиток дитини (не беруть участь у навчанні, забезпеченні, лікуванні тощо)

– не спілкуються з дитиною достатньо часу;

– не проводять дозвілля;

– не сприяють вихованню моральних цінностей тощо.

Таким чином доказ підлягає такі факти:

– факт того, що батько не спілкується з дитиною та не виявляє ініціативи;

– не бере участі у навчанні, не водить до школи, не робить уроки, не відвідує батьківські збори;

– не бере участь у розвитку дитини, не водять на гуртки тощо.

– не турбуватися про здоров’я дитини, не відвідує хвороби, не купує ліки, не оплачує рахунки медичних. установах.

Розділ майна подружжя.

Що підлягає розділу під час розлучення:

– доходи, отримані від підприємницької діяльності;

– доходи, отримані від трудової діяльності;

– доходи, отримані від інтелектуальної діяльності;

– рухомі та нерухомі речі, придбані на спільно нажиті гроші (автомобілі, квартири, різна техніка, меблі, коштовності тощо);

– Цінні папери, вклади, паї.

Пам’ятайте, що майно ділиться навпіл незалежно від того, чи працювали обоє або один з них. Тобто право на половину майна матиме і той, хто займався господарюванням, вихованням дітей або не працював з іншої причини.

Що не підлягає розділу:

1. Майно, нажите, куплене, отримане за будь-якою угодою, до укладання шлюбу.

2. Майно, отримане одним із подружжя в період шлюбу за безоплатною угодою – дарування, спадщина, приватизація.

3. Не підлягають поділу муніципальні, службові, відомчі житлові приміщення, і навіть приміщення, отримані за договорами найму.

4. Не підлягають поділу речі індивідуального користування (одяг, взуття, музичний інструмент та інші), крім коштовностей.

5. Не підлягає розділу виняткове право результат інтелектуальної діяльності, створений однією з подружжя.

7. Не підлягають поділу предмети пов’язані з трудовою, іншою професійною діяльністю, у тому числі пов’язані з отриманням доходу/заробітку. Прикладом може бути комп’ютер для чоловіка програміста.

8. Не підлягає поділу майно, набуте у шлюбі для дітей та на ім’я дітей.

Способи поділу майна подружжя

Розподіл майна подружжя під час розлучення провадиться за їх згодою, або за рішенням суду. У першому випадку необхідно скласти угоду про поділ майна між подружжям, яке підлягає нотаріальному завіренню. При складанні такого договору краще залучити адвоката з сімейних питань.

За відсутності угоди про порядок поділу майна подружжя або його частини, необхідно звертатися до суду, з позовом про поділ майна.

Закон встановлює кілька способів розподілу майна:

• поділ майна у натурі;

• присудження неподільних речей одному з подружжя;

• присудження нерухомості одному з подружжя з покладанням на нього грошової компенсації іншому чоловікові його частки.

Розділ майна із компенсацією

Можливий такий результат розділу: присудження нерухомості одному з подружжя з покладанням на нього грошової компенсації іншому чоловікові його частки в такій нерухомості. Це можливо лише за згодою того із подружжя, на користь якого присуджується компенсація (п. 3 ст. 71 СКУ) та за умови попереднього внесення іншим подружжям суми компенсації на рахунок суду (п. 5. ст. 71 СКУ). За певних умов грошова компенсація замість його частки в нерухомості (з одночасним припиненням права власності на його частку у спільному майні) може бути присуджена дружині та без її згоди (п. 1 ст. 365 ЦКУ): • якщо частка у спільній власності є незначною і не може бути виділена в натурі; • якщо майно є неподільним;

• якщо спільне володіння та користування майном є неможливим; • якщо припинення права власності не завдасть суттєвої шкоди інтересу співвласника та членам його сім’ї. Зазначені умови можуть бути застосовані судом лише у випадку, якщо іншим чоловіком подано відповідний позов і якщо він попередньо вніс суму компенсації на депозитний рахунок суду. Верховний Суд (ч. 4 п. 6 Постанови №7) роз’яснює, що підставою для присудження компенсації замість частки чоловіка у спільній власності без його згоди є наявність вищевказаних умов. Верховний Суд також зазначає, що застосування ст. 365 можливе лише у тому випадку, якщо чоловік, чиє право власності припиняється, забезпечений житловою площею в іншому місці та в об’єкті нерухомості, частку в якому у нього забирають, не проживає.

До складу майна, яке підлягає поділу включається загальне майно подружжя, що є у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При розподілі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли на користь сім’ї.

До якого суду звертатися з позовом про поділ майна

За загальним правилом, подання позову про поділ майна здійснюється за місцем проживання чоловіка-відповідача. Проте законодавець запровадив низку винятків, які дають змогу подання позову за місцем проживання позивача, а у виняткових випадках — за місцем знаходження нерухомості.

Які документи потрібні для звернення до суду під час розподілу майна?

1. Позовна заява про розподіл майна;

2. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу;

3. Документальне підтвердження того, що майно нажите у шлюбі (копії чеків, прибуткових ордерів та квитанцій, копія свідоцтва про право власності, копія техпаспорту транспортного засобу тощо).

4. Копії свідоцтва про народження дітей.

5. Копія паспорта та ідентифікаційного коду.

6. Копія платіжного документа про сплату судового збору до суду
у 1% від вартості майна, яке ви просите присудити Вам, але не менше ніж 551, 20 грн. та не більше 6 890 грн.

Розділ майна подружжя досить складна процедура, яка вимагає знання багатьох нюансів сімейного законодавства, що постійно змінюється. Тому, якщо Ви сподіваєтеся на позитивний результат справи, найкраще звернутися за допомогою до хорошого адвоката з сімейних справ. А для того, щоб підготуватися до судового розгляду, ви можете поставити запитання мені в режимі онлайн.

Аліменти на дитину в Україні. Розмір, порядок стягнення.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (18 років). Обов’язок утримувати дитину поширюється двох батьків.

1. Сплата аліментів за домовленістю.

Статтею 189 Сімейного кодексу передбачено, що батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, в якому можуть самостійно визначити розмір та строки їхньої виплати. Я як сімейний адвокат, допоможу скласти договір для завірення у нотаріуса, а також надам допомогу у переговорах про термін та розмір виплати.

У тому випадку, якщо батьки не досягли домовленості з приводу виплати аліментів, стягнення здійснюватиметься за заявою до суду про стягнення аліментів.

Пам’ятайте, що стягнення аліментів не залежить від того, чи одружені батьки, розлучені чи взагалі не перебували в ньому.

2. Сплата аліментів за рішенням суду

Аліменти можуть присуджуватися:

1) у від доходу матері, батька;

2) твердої грошової суми;

3) із поєднанням обох способів.

Під час підготовки позовної заяви сімейним адвокатом буде детально вивчена саме Ваша ситуація.

Наприклад, якщо відповідач є власником бізнесу або дохід відповідача не є стабільним, тоді аліменти варто заявляти у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України), обґрунтовуючи свої вимоги доходом, майном відповідача та іншими обставинами справи.

Для цього адвокатом із сімейних питань проводиться збір інформації на підставі запитів.

3. Розмір аліментів від частини заробітку.

Розмір аліментів у частині заробітку обчислюються судом на дитину у кожній конкретній ситуації по-різному. Якщо аліменти стягуються на двох дітей, то суд визначає одну частину доходу на утримання дітей, яка стягуватиметься до досягнення старшою дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України, виплати на одну дитину не можуть бути меншими, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (Закон України «Про державний бюджет») На даний момент, залежно від віку дитини, це 500 – 700 грн.

При визначенні розміру аліментів судом враховуються такі обставини, як стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей, а також інші обставини, які мають важливе значення.

Необхідні документи для подання позовної заяви до суду:

1) копія свідоцтва про народження дитини;

3) копія паспорта батька (того, з ким проживає дитина);

4) копія свідоцтва про шлюб або його розірвання;

5) довідка з місця проживання дитини форми №3 (по можливості).

6) документи, що підтверджують витрати на утримання;

7) індивідуальний податковий номер (ідентифікаційний код) відповідача та позивача.

За необхідності отримання інформації адвокат із сімейного права підготує запити до відповідних органів.

4. Термін присудження аліментів.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня подання позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, але для цього позивач повинен надати суду докази того, що він вживав заходів щодо отримання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їхньої сплати. У такому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше ніж за три роки.

На завершення судового процесу позивач (заявник) звертається до суду із заявою про видачу йому на підставі рішення суду, виконавчого листа. Такий лист видається після набрання рішенням законної сили, а саме – після закінчення терміну на оскарження цього рішення.

Стягнення аліментів в Україні суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

5. Аліменти на повнолітніх дітей.

Батьки зобов’язані виплачувати аліменти на утримання своїх повнолітніх дітей у двох випадках: 1) щодо непрацездатних доньки та (або) сина, які потребують матеріальної допомоги, за умови, що батьки можуть таку матеріальну допомогу надавати; 2) якщо повнолітня дитина продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, знову ж таки, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (другий випадок – до досягнення двадцяти трьох років).

6. Набуття права власності на нерухоме майно за рахунок аліментів.

Також, обов’язок із виплати аліментів може бути припинено у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно для адвоката з сімейних питань допоможе вам укласти Договір «Про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно»

Ця угода укладається лише з дозволу органу опіки та піклування, нотаріально засвідчується та підлягає державній реєстрації. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь у підписанні угоди.

Я як сімейний адвокат можу одночасно розірвати шлюб і стягнути аліменти. Справа про стягнення аліментів суд зобов’язаний розглянути протягом місяця (ст. 157 ЦПК). У разі розірвання шлюбу термін розгляду справи може бути збільшений, якщо одна із сторін наполягає на примиренні. Залежно від Вашого випадку позов про розірвання шлюбу подаватиметься разом зі стягненням аліментів або окремо.

Також можливе стягнення аліментів за додатковими витратами на дитину, стягнення з іноземного громадянина, стягнення аліментів на дружину, збільшення або зменшення розміру аліментів, можлива допомога адвоката на стадії виконавчого провадження, у тому числі невиконання рішення суду про виплату аліментів.

Я буду рада допомогти Вам на будь-якій стадії стягнення аліментів.

Розділ майна у цивільному шлюбі.

Багато людей мешкають фактично разом без реєстрації шлюбу у цивільному шлюбі. Після припинення фактичних відносин виникає питання, пов’язане з поділом майна, яке було придбано парою за час проживання у цивільному шлюбі.

У цій статті я надам загальну інформацію з чого починати і як захистити майнові права у цивільному шлюбі.

Статтею 74 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу та не перебувають на даний час у будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі, на їх майнові права та обов’язки поширюється ті самі норми права, що й на офіційно зареєстрованих подружжя.

Тобто, за загальним правилом, майно набуте під час громадянського шлюбу належить парі на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Процедура поділу майна у цивільному шлюбі має низку складнощів та особливостей, при даній судовій суперечці підлягає доведенню два питання.

Факт перебування у цивільному шлюбі та час проживання. Доказовою базою в цьому питанні може бути: свідчення свідків, загальна реєстрація в житловому приміщенні, обслуговування в поліклініці за цією адресою, фотографії, спільно оплачені рахунки, придбання певних речей на кошти одного з подружжя, про оплату комунальних послуг із зазначенням платника, наявність кредитного договору і так далі.

У разі встановлення факту перебування у цивільному шлюбі суд переходить до другої частини розгляду позовних вимог – встановлення обсягу спільного майна нажитого у цивільному шлюбі.

Обсяг спільно нажитого майна визначається на час припинення спільного господарювання.

Суд також встановлює джерела та час придбання майна нажитого у цивільному шлюбі.

Майно може бути розділене різними способами: визнання власністю подружжя певних речей з їх реальним розділом, визнання загальною частковою власністю з визначенням права користування (як правило неподільні речі-нерухоме майно), визнання власність за одним із подружжя з виплатою грошової компенсації.

Факт перебування у цивільному шлюбі та поділ майна подружжя придбаного у ньому оформляється одним позовом і суд розглядає цей спір щодо одного провадженні.

Враховуючи всі складнощі цієї процедури, Вам не обійтися без допомоги досвідченого адвоката у сімейних справах, який до подання позову до суду збере необхідні докази, визначить ринкову вартість, накладе арешт на майно, а якщо майно було відчужено, змінить позовні вимоги на стягнення грошової компенсації за продане.

Звертайтеся прямо зараз.

Виїзд за кордон неповнолітньої дитини без нотаріальної згоди одного з батьків.

Що ж робити, коли взаємини батьків впливають на дітей, як правило, після розлучення, сам не усвідомлюючи того, маленька людина стає предметом маніпуляцій одного з батьків.

Так у справі моїй клієнтці, її колишній чоловік, не давав нотаріальну згоду на виїзд за кордон без його супроводу спільній трирічній маленькій доньці.

Перше, що потрібно у такій справі, це довести, що чоловік чи дружина не дають дозволу на виїзд дитини за кордон, для цього потрібно вислати пропозицію з конкретною датою та часом, з’явиться до нотаріальної контори. При неявці додати до позову чек та листа про відправку.

Друге, це звернутися до суду з позовом про виїзд за кордон неповнолітньої дитини без супроводу батька чи матері, в позові обов’язково вказати конкретні країни та термін перебування, тож ви просите тимчасовий виїзд. Також бажано подати довідки про здоров’я дитини, що перельоти не протипоказані, якщо дитина на вашому змісті є доказом цього факту.

У цій справі позов нам задовольнили частково, не задовольнили Таїланд і Швейцарію, суддя порахувала, що довгий переліт для маленької дитини, та й зате на нас чекає Болгарія, Туреччина, Іспанія та Італія.

Також сімейний адвокат може покласти всі витрати на суд на принципового батька, який необґрунтовано не давав дозволу на виїзд. У нашому випадку суд стягнув усі витрати на юр. Допомога з відповідача.

Тільки послуги сімейного адвоката може бути покладено відповідача, послуги юриста не входять у поняття судових витрат.

Добре, коли все добре закінчується)))

Як захистити своє право під час розлучення?

Що таке спільна сумісна власність подружжя.

Майно, набуте у період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.(ст. 60 Сімейного кодексу України). Але застосовуючи цю норму права суд має встановити як факт придбання майна у шлюбі, а й те, що джерелом придбання майна були спільні кошти подружжя. Тобто критеріями, що відносять майно спільної власності, це:

час придбання майна;

кошти, за які було придбано майно;

ціль купівлі майна.

Статтею 60 СК визначено, що майно, придбане подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав по поважній причині (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (додатковий). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, придбане нею, ним за час шлюбу, але за кошти, що належали їй (йому) особисто.

Випадок із судової практики.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30.09.2014 р. позов про розподіл майна було задоволено частково. Спільне майно поділено на рівних частинах.

У свою чергу. Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 15.01.2015 р. рішення першої інстанції у цій справі скасовано та постановлено нове рішення, в якому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не з’ясував обсяг загального нажитого майна, що є на час припинення загального ведення. Також жодними доказами не є на час припинення загального господарювання, джерел та часу його придбання. Також жодними доказами не було підтверджено вартість майна, зазначеного позивачем.

Тому сам собою факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Як відійти від рівності частин.

Відповідно до частини 2 статті 70 СК України, суд може відступити від підстав рівності часток подружжя за суттєвих обставин, зокрема, якщо один із подружжя приховав спільне майно, а також суд може збільшити частку майна того з батьків, з яким проживає дитина, за умов, що розмір виплачуваних аліментів недостатній для забезпечення фізичного, духовного.

Наприклад, рішенням Світловодського міського районного суду Кіровоградської області від 13.08.2014 за позивачем визнано право власності на будинок із господарсько-побутовими будинками. Частково задовольняючи відповідний позов, суд першої інстанції з урахуванням того, що на утриманні позивача знаходиться неповнолітня донька, а також, що у нього немає іншого житла, визнав право власності на спірний будинок за позивачем та відмовив у задоволенні вимог щодо виділення відповідачу квартири, розташованої в Німеччині.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 10.12.2014 рішення суду першої інстанції скасоване в частині задоволення позовних вимог та прийнято нове, яким визнано за позивачем право власності на 1/2 частини будинку та залишено у власності відповідача 1/2 частини будинку. В іншій частині рішення залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів, які б підтверджували наявність суттєвих обставин чи підстав для відступу від принципів щодо рівності частин подружжя, а тому будинок є спільною сумісною власністю подружжя.

При цьому Верховний Суд зазначив, що «інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх доньки, сина, або другий із подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі і в тому випадку, коли суд не відступив від принципів щодо рівності частин»3 аб. судами законодавства під час розгляду справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його, недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

майно, що не підлягає поділу.

не належать до спільної власності.

майно, придбане до шлюбу;

майно придбане під час шлюбу на підставі договору дарування або отримане у спадок;

під час шлюбу, але за кошти, що належали одному з подружжя особисто;

кошти індивідуального користування зокрема й коштовності, навіть якщо куплено з допомогою загальних коштів;

страхові суми, отримані за обов’язковими чи добровільними вкладами особистого страхування, якщо оплачувались власними коштами одного з подружжя;

премії та нагороди, у тому випадку, якщо судом не буде встановлено, що другий чоловік своїми діями сприяв їхньому отриманню.

Як реально поділити майно подружжя, що перебуває у спільній власності?

Щодо нерухомого майна, яке перебуває у спільній власності подружжя, суди повинні застосовувати ст. 17 Сімейного кодексу України, тобто один із подружжя може отримати компенсацію за свою частину за ринковою вартістю, якщо чоловік не проти, а другий заздалегідь вніс цю суму на депозит суду.

У разі незгоди на отримання компенсації це питання може вирішуватися на підставі 365 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 365 ЦК право особи на частину у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частина незначна та не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; загальне володіння та користування майном неможливе; таке припинення не завдасть суттєвої шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

За умови звернення одного з подружжя до суду з таким позовом (ст.11 ЦК) та попереднє внесення на депозитний рахунок суду певної суми.

Якщо ж жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально розділені між ними відповідно до їхніх частин, суд визнає ідеальні частини подружжя у цьому майні без його реального поділу та залишає майно у їхній спільній частковій власності.

Чи є питання чи потрібна допомога адвоката?

Для замовлення послуги заповніть форму або напишіть у будь-який месенджер:
Замовити зворотний дзвінок
Надішліть свої дані з описом ситуації та адвокат передзвонить вам найближчим часом: